Поблизу Сонячної системи виявлені обєкти невідомої природи

0
91

Поряд із Сонячною системою знайдені об’єкти невідомої природи, що є джерелами космічних променів. Ці об’єкти «обстрілюють» нашу планету протонами, альфа-частинками і ядра більш важких елементів. Про це заявили учасники російсько-італійського проекту «Памела», повідомляє РИА-Новости.

У 2008 році дані «Памели» дозволили вченим виявити надлишок позитронів в космічних променях. Одним з можливих пояснень виявленого перевищення кількості позитронів над теоретично очікуваним є анігіляція частинок темної матерії.

Однак це виявилося не єдиним новим фактом, виявленим «Памелою». Аналіз даних про протонах і альфа-частинки (іони гелію) в галактичних космічних променях, отриманих спектрометром з 2006 по 2009 роки, показав, що розподіл по енергіям цих частинок або їх енергетичні спектри не відповідають теоретичним прогнозам.

«Прийнято вважати, що основними джерелами космічних променів (протонів і альфа-частинок та інших ядер) є вибухи наднових. Дифузійний процес відповідальний за розповсюдження космічних променів у нашій Галактиці, яка формує гладкий енергетичний спектр космічних частинок з постійним статечним показником», – говорить один з авторів статті професор Юрій Стожков, співробітник Фізичного інституту імені Лебедєва РАН (ФІАН).

За його словами, спектрометр «Памела» за чотири роки на орбіті зареєстрував величезне число галактичних протонів і альфа-частинок в широкому діапазоні енергій – від 1 гигаэлектронвольта до 1,2 тисячі гігаелектронвольт. Дані дозволили отримати дуже точні енергетичні спектри цих частинок. Однак отримані спектри виявилися зовсім не такими «гладкими», як очікувалося.

По-перше, з’ясувалося, що спектри цих протонів і альфа-частинок відрізняються один від одного: протони мають більш «м’який» спектр, ніж альфа-частинки. По-друге, і той, і інший спектри мають різні статечні показники (параметр функції, що описує криву спектру) в різних інтервалах енергій, каже Стожков.

На думку вчених, швидше за все ми маємо справу з кількома популяціями джерел космічних променів, які знаходяться порівняно недалеко від Сонячної системи. Якщо б джерела перебували на великих відстанях від Сонячної системи, то за рахунок дифузії всі ці особливості спектрів згладилися.

Ці джерела, за словами Стожкова, знаходяться на відстані десятків або сотень парсек – дуже близько до Землі в порівнянні з розмірами нашої Галактики (близько 30 тисяч парсек).

«Наша гіпотеза полягає в тому, що в нашій Галактиці, поряд з надновими, джерелами космічних променів в області тих енергій, де працює «Памела», є так звані карликові зірки», – говорить учений.